Динамика периферийных жанров в русской поэзии второй половины ХІХ века

Abstract

UK: Монографія присвячується комплексному вивченню особливостей художньої організації віршованої подорожі, щоденника, послання в аспекті жанрової еволюції в системі російської літератури періоду другої половини ХІХ ст. У дослідженні на широкому матеріалі віршованої творчості простежуються основні напрями динаміки поетичного жанрового мислення і форм його художньої експлікації в контексті наукової інтерпретації проблеми периферійності. Аналіз здійснюється на матеріалі творів визнаних авторів М. Некрасова, Я. Полонського, К. Случевського, О. Толстого, А. Фета, а також малодосліджених поетів 1840 – 1880-х рр. П. Бутурліна, А. Коринфського, I. Омулевського, А. Федорова, Ф. Червінського, А. Шеллера-Михайлова. Неоднорідність і складність поезії періоду унаочнюється в жанрових утвореннях «межової» природи. Поетична подорож знаходиться під впливом прози, що проявляється в ознаках описовості, подієвості, нарисовості. Базовий сюжетний інваріант подорожі (переміщення «своїм» простором) є ізоморфним жанровій структурі циклу, домінанти поетики якого наприкінці ХІХ століття доводяться до формального завершення. Поетичний щоденник становить різновид поетичного твору, що виникає внаслідок метафоризації, як одного зі шляхів жанрового розвитку, й орієнтується на поглиблення інтроспекції, розширення засобів художньої репрезентації. Редукція структури, трансформація характеру втілення відносин між адресатами, оказіоналізація поетичного висловлювання (актуалізація моделі вірш «на випадок»), зміна прагматики жанру, – основні напрями переосмислення «класичного» послання в окреслений період.Діахронічне дослідження поетичної подорожі, щоденника, послання російської літератури другої половини ХІХ століття виявляє ознаки жанрової периферизації: згортання модифікаційного потенціалу, руйнування конкретики образу, домінування літературної умовності. EN: The monograph deals with the comprehensive study of special considerations on the artistic organization of poetic travel, diary, epistle in terms of genre development within the system of the Russian Literature in the mid to late XIXth century. The research of a large selection on poetry has made it possible to outline the main directions of poetic genre thinking performance and forms of its artistic explication within the context of scientific interpretation of the peripherality problem. The analysis is based on the material of the famous authors such as M. Nekrasov, Ya. Polonsky, K. Sluchevsky, O. Tolstoi, A. Fet as well as the underexplored poets in the period from about 1840 – 1880 like P. Buturlin, A. Korinfsky, Omulevsky, A. Fedorov, F. Chervinsky, A. Sheller-Mikhailov.The inhomogeneity and complexity of the poetry over the period finds vivid expression in “borderline” genre formations. The travel poetry is influenced by the prose, which reveals in such features as discriptiveness, currency, esseism.The basic plot invariant of travel (the “domestic” space movement) is isomorphic to the genre structure of the cyclus which poetic dominants are reduced to a formal completion in the late XIX century. The poetic diary is a piece of writing to appear as a result of metaphorization, a way of genre development; it focuses on deepening the introspection, increasing the means of artistic representation. The structure reduction, the transformation of addressee relationship implementation, the poetic utterance occasionalization (the actualization of the “fugitive” verse model), the change of genre pragmatics are the main directions of reframing a “classic” epistle in the above mentioned period.The diachronic research of poetic travel, diary, epistle in the of the Russian Literature in the mid to late XIXth century figures out the features of the genre peripheralization: the reduction of modification potential the destruction of image specifics, the domination of literary convention. RU: Монография посвящена комплексному изучению особенностей художественной организации поэтического путешествия, дневника и послания в аспекте жанровой эволюции в системе русской литературы периода второй половины XIX века. В представленном исследовании на широком материале стихотворного творчества эпохи прослеживаются основные направления динамики поэтического жанрового мышления и форм его художественной экспликации в контексте научной интерпретации проблемы периферийности, уточняются признаки деканонизации, черты и значение периферийных жанровых явлений. В проблемном поле работы на ряду с произведениями признанных авторов (Н. Некрасова, Я. Полонского, К. Случевского, А. Толстого, А. Фета) анализируются сочинения малоизученных поэтов 1840 – 1880-х гг. (П. Бутурлина, А. Коринфского, И. Омулевского, А. Федорова, Ф. Червинского, А. Шеллера-Михайлова). Процессы десемантизации поэтической системы эпохи протекают одновременно с поиском и выдвижением новых художественных принципов. В монографии прослеживаются сдвиги формализированных моделей, вариативность, изменение функции жанрообразующих компонентов, которые обусловливаются попытками освоения нового психологического опыта. Очерчиваются траектории межжанровых взаимодействий, в частности, утверждается, что периферизация творческих поисков / повторов происходит на фоне синтетических процессов. Диахроническое изучение поэтического путешествия, дневника, послания второй половины ХІХ века выявляет признаки периферизации: сворачивание модификационного потенциала, реактуализирующие тенденции жанрообразования, разрушение конкретности образа, преобладание литературной условности.