Прагмасемантичні властивості зіставного паратаксису сучасної німецької мови

Abstract

UK: У статті розглянуто структуру, семантику й прагматику зіставного паратаксису сучасної німецької мови. Виокрелено інтегральні та диференційні компоненти зіставлення, серед яких релевантними є суб’єкт, об’єкт, час, місце, афірмативність / негативність. Проаналізовано механізми семантико-прагматичної модифікації зіставних відношень, рушійною силою яких є контактування в одній паратактичній формі різних іллокутивних сил – констативних, квеситивних, директивних. Доведено, що глибинна семантика зіставного паратаксису базується на певних каузальних імплікаціях, а сама зіставна конструкція може спеціалізуватися на вираженні або ідеї актуалізації, або ідеї генералізації знання, наявного в епістемічному світі мовця. EN: The article deals with structure, semantics and pragmatics of contrast parataxis of contemporary German. Integral and differential components of contrast, among which the subject, object, time, place, affirmation / negativity are relative ones, are described. Mechanisms of the communicative-pragmatic modification of contrast relations, the motive power of which is the contact in the same parataxis form of different illocutive forces – constative, quesitive, directive, are analyzed. It is proved that the deep semantics of contrast parataxis is based on certain causative implications, but the contrast construction can specialize on the expression of the idea of actualization or the idea of generalization of knowledge that is in the speaker’s epistemic world. RU: В статье рассмотрена структура, семантика и прагматика сопоставительного паратаксиса современного немецкого языка. Описаны интегральные и дифференциальные компоненты сопоставления, среди которых релевантными являются субъект, объект, время, место, аффирмативность / негативность. Проанализированы механизмы семантико-прагматической модификации отношений сопоставления, движущей силой которых является контактирование в одной паратактической единице разных иллокутивных сил – констативной, квеситивной, директивной. Доказано, что глубинная семантика сопоставительного паратаксиса базируется на определенных каузальных импликациях, а сама сопоставительная конструкция может специализироваться на выражении или идеи актуализации, или идеи генерализации знания, наличествующего в эпистемическом мире говорящего.