Переклад текстів металургійної галузі: особливості та стратегії

Abstract

UK: У статті проаналізовано одну з найактуальніших проблем сучасного перекладознавства – виявлення специфіки лексичної організації та засобів перекладу текстів металургійної галузі. Особливу увагу приділено науковій термінології металургії, розглянуто основні функції терміна. Розкрито проблеми визначення та функціонування інтернаціоналізмів, неологізмів та скорочень. На прикладах фахової англійської лексики металургійної галузі докладно розглянуто прийоми перекладу та трансформації, що використовують для еквівалентного відтворення лексичних одиниць тексту оригіналу українською мовою. EN: The article deals with the translation in the metallurgical industry, which is considered to be a specific segment of translation discourse that requires not only scientific understanding, but also active search for translation methods, technique and strategies. The first section reviews the most controversial question of modern linguistics – definition of concept “term”; clarifies the basic requirements for the term; outlines the main problems faced by the translator during transferring terms in the source language. This section also dwells on techniques, including lexical equivalent, replication, descriptive translation, transposition, and transformations in particular concretization, addition and addition of the words, used by translator to reproduce lexical units of the original text into Ukrainian equivalently and adequately. Section two focuses on the most interesting phenomenon of present linguistics – neologism, clarifies causes of their formation; explains the chief difficulties when translating new words of metallurgical sector, determines the most efficient translation method of new vocabulary, provides certain examples of replication, descriptive translation, transcription, transliteration – most common translation techniques used for transferring neologisms. It is also mentioned that it is typical for neologisms to have several alternative translations and that one of them goes out of use. Section three examines the nature of the notion “internationalism”, shows the discursive issue about number of languages in which the word should be in to consider it international. This section also portrays that the translation of absolute internationalisms is not the problem, while the translation of misleading words becomes real difficulty to the interpreter-beginner. In this section, it is also mentioned that the main aim of translator is to choose the correct equivalent unit that meets the content and pragmatic features of text, while translating the international words. Section four identifies complications related with translation of abbreviation, dwells on techniques used to overcome these difficulties. The final section summarizes methods and techniques that should be used while translating lexical units clarifies strategies using by translator to provide adequacy to the translation. RU: В статье анализируется одна из наиболее актуальных проблем современного переводоведения – выявление специфики лексической организации и пути перевода текстов металлургической отрасли. Особое внимание уделяется научной терминологии металлургии, рассматриваются основные функции термина. Раскрываются проблемы определения и функционирования терминов, интернационализмов, неологизмов и сокращений. На примерах профессиональной английской лексики металлургической отрасли подробно рассматриваются приемы перевода и трансформации, которые используются для эквивалентного воспроизведения лексических единиц текста оригинала на украинский язык.