Емпіричне дослідження психосемантики дитячого малюнку: вальдорфський експеримент

Abstract

UK: У статті наведено результати психосемантичного аналізу дитячих малюнків. Ми порівняли малюнки школярів двох типів класів – загальноосвітніх і класів вальдорфського спрямування – Всеукраїнського експериментального навчального закладу Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 66, в якій проводиться дослідно-експериментальна робота на тему «Забезпечення психічного здоров'я дітей засобами вальдорфської педагогіки» (Наказ МОНУ №1509 від 24.12.2014 р). У нашому пошуковому лонгітюдному дослідженні ми спираємося на припущення про те, що та чи інша педагогічна система значно впливає на психічний розвиток дитини; а результати такого впливу можна відстежити за допомогою аналізу дитячих малюнків, спираючись не стільки на загальноприйняті формальні показники, скільки на психосемантичні показники (зміст, контекст) малюнка. Вивчення психосемантичних особливостей дитячих малюнків проводилося нами протягом трьох років. На різних етапах дослідження було задіяно від 116 до 165 учнів паралелей 1-4 класів віком від 6 до 13 років. Психосемантичний аналіз здійснювався на матеріалі 5070 дитячих малюнків, отриманих в результаті проведення методики «Малюнок людини» і Тесту дивергентного (творчого) мислення Ф. Вільямса (в модифікації О.Є. Тунік). Результати аналізу показали, що для малюнків учнів класів вальдорфського спрямування найбільш характерні: більша масштабність; наявність сюжетної лінії; більше ознак руху. Для малюнків дітей із загальноосвітніх класів більш характерно зображення абстрактних малюнків, окремих предметів без будь-якого фону, відсутність сюжетної лінії і ознак руху. Такі особливості малюнків, відображають те, що учні класів вальдорфського спрямування частіше переживають світ і себе в ньому в цілісності, єдності та в живій взаємодії з ним; тоді як учні загальноосвітніх класів більше сприймають світ не через переживання єдності з ним, а через сприйняття окремих його компонентів; сприймають себе в цьому світі як щось окреме. EN: The results of the psychosemantic analysis of the children's drawings are represented in the article. We compared the drawings of schoolchildren from two types of classes – the Waldorf classes and the general education classes of the All-Ukrainian experimental educational institution – Zaporizhzhia secondary school No 66. According to the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated December 24, 2014, No. 1509 in this school an experiment entitled «Provision of children's mental health by means of the Waldorf pedagogy» was opened. In our longitudinal study we rely on the assumption that the pedagogical system influences the mental development of a child; the results of such an impact can be investigated using the analysis of children's drawings, relying not only on generally accepted formal indicators, but also on drawing's psychosemantic indicators (content, context). The study of psychosemantic peculiarities of children's drawings drawn by schoolchildren of secondary school No66 was performed by us during three years. The data analyzed in this study was obtained from 116 to 165 schoolchildren (the parallel of the first, second, third, fourth and fifth years). The pupils have made 5070 drawings in the process of performing F.Williams’s Test of Creativity and Divergent Thinking (modified by E.Tunik) and Children’s human figure drawings Test. Waldorf pupils produced larger and more scene-based drawings; drawings with more signs of movement. As for the drawings of children from general education classes, they are characterized with the image of abstract drawings, individual objects without any background (context), the lack of a storyline and signs of movement. Such features of the drawings reflect the fact that students of Waldorf classes more often experience the world and themselves in integrity, unity, in a certain context and in vivid interaction with it; whereas students of general education classes perceive the world not through the experience of unity with it, but through the perception of its individual components; perceive themselves in this world as something separate. RU: В статье представлены результаты психосемантического анализа детских рисунков. Мы сравнили рисунки школьников двух типов классов – общеобразовательных и классов вальдорфского направления – Всеукраинского экспери-ментального учебного заведения Запорожской общеобразовательной школы І-ІІІ ступеней No 66, в которой проводится экс-периментальное исследование на тему «Обеспечение психического здоровья детей средствами вальдорфской педагогики» (Приказ МОНУ No1509 от 24.12.2014 г.). В нашем поисковом лонгитюдном сплошном исследовании мы опираемся на пред-положение о том, что та или иная педагогическая система оказывает значительное влияние на психическое развитие ребенка; а результаты такого влияния можно отследить с помощью анализа детских рисунков, опираясь не столько на общепринятые формальные, сколько на психосемантические показатели (содержание, контекст) рисунка. Изучение психосе-мантических особенностей детских рисунков проводилось нами в течение трех лет. На разных этапах исследования было задействовано от 116 до 165 учащихся параллелей 1-4 классов в возрасте от 6 до 13 лет. Психосемантический анализ осуществлялся на материале 5070 детских рисунков, полученных в результате проведения методики «Рисунок человека» и Теста дивергентного (творческого) мышления Ф. Вильямса (в модификации Е.Е. Туник). Результаты анализа показали, что для рисунков учащихся классов вальдорфского направления наиболее характерны: бо́льшая масштабность; сюжетная линия; больше признаков движения. Для рисунков детей из общеобразовательных классов более характерно изображение абстрактных рисунков, отдельных предметов без какого-либо фона, отсутствие сюжетной линии и признаков движения. Такие особенности рисунков, отражают то, что учащиеся классов вальдорфского направления чаще переживают мир и себя в нем в целостности, единстве и в живом взаимодействии с ним; тогда как учащиеся общеобразовательных классов больше воспринимают мир не через переживание единства с ним, а через восприятие отдельных его компонентов; воспринимают себя в этом мире как нечто отдельное.