Концептуальна модель забезпечення життєздатності промислового підприємства

Abstract

UK: У статті запропоновано концептуальну модель забезпечення життєздатності промислового підприємства, побудованої на основі методології життєздатності соціально-економічних систем, кібернетики, тектології, енвіроніки, економічними теоріями (еволюції, організації, синергетики (самоорганізації), життєвого циклу). В основі концептуальної моделі лежить науково-методологічний підхід оцінювання життєздатності промислового підприємства, який являє собою функції оцінок її стійкості, надійності, живучості та вмотивованості. Автором узагальнено та запропоновано систему показників, що характеризують окремі складові життєздатності промислового підприємства, в результаті стійкість пропонується визначати тенденціями наступних коефіцієнтів: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, рентабельність активів за чистим прибутком, оборотність активів, ресурсовіддача, фондовіддача; надійність - показниками фінансової стійкості; живучість - реальним рівнем чистого доходу, реальним рівнем фінансових інвестицій, рівнем використання інвестиційних ресурсів, рівнем інноваційного розвитку, коефіцієнтом оборотності власного капіталу; вмотивованість - показниками плинності кадрів, коефіцієнтом обороту з прийняття персоналу на роботу, рентабельністю персоналу, продуктивністю праці персоналу, рівнем соціальної захищеності персоналу, темпом зростання середньої заробітної плати. За допомогою методу аналізу ієрархії Сааті визначено вагові коефіцієнти складових компонентів, що забезпечують гармонійність структури промислового підприємства. З метою обґрунтування стратегії розвитку життєздатності промислового підприємства запропоновано використати сценарне моделювання, в основу якого покладено зміну пріоритетності (вагових коефіцієнтів) складових параметрів інтегрального показника життєздатності підприємства та використання якісних економетричних моделей. Запропоновано визначати оптимальну стратегію розвитку підприємств промислової галузі залежно від рівня життєздатності в умовах ризику.EN: The article proposes a conceptual model for ensuring the viability of an industrial enterprise based on the methodology of viability of socio -economic systems, cybernetics, tectology, environics, economic theories (evolution, organization, synergetics (self-organization), life cycle). The conceptual model is based on the scientific and methodological approach to assessing the viability of an industrial enterprise, which is a function of assessing its stability, reliability, survivability and correctness. The author has summarized and proposed a system of indicators characterizing certain components of the viability of an industrial enterprise, as a result, stability is proposed to be determined by the trends of the following coefficients: current liquidity ratio, absolute liquidity ratio, return on equity, net profitability, assets turnover, resource yield, return on assets; Reliability - indicators of financial sustainability; Survivability - the real level of net income, the real level of financial investment, the level of use of investment resources, the level of innovation development, the coefficient of turnover of equity capital; Motivation - indicators of turnover of staff, the coefficient of turnover for the recruitment of personnel, the profitability of staff, the productivity of staff, the level of social security of staff, the growth rate of average wages. Using the method of analyzing the Saati hierarchy, the weight coefficients of the constituent components that ensure the harmony of the structure of an industrial enterprise are determined. For the purpose of justifying the strategy for developing the viability of an industrial enterprise, it was suggested to use scenario modeling, which is based on changing the priority (weight coefficients) of the integral parameters of the enterprise's viability index and using qualitative econometric models. It is proposed to determine the optimal strategy for the development of enterprises in the industrial sector, depending on the level of viability in the conditions of risk on the basis of game theory.

RU: В статье предложена концептуальная модель обеспечения жизнеспособности промышленного предприятия, построенной на основе методологии жизнеспособности социально-экономических систем, кибернетики, тектологии, енвироникы, экономическими теориями (эволюции, организации, синергетики (самоорганизации), жизненного цикла). В основе концептуальной модели лежит научно-методологический подход оценки жизнеспособности промышленного предприятия, который представляет собой функции оценок ее устойчивости, надежности, живучести и правильности. Автором обобщены и предложена система показателей, характеризующих отдельные составляющие жизнеспособности промышленного предприятия, в результате устойчивость предлагается определять тенденциями следующих коэффициентов: коэффициент текущей ликвидности, коэффициент абсолютной ликвидности, коэффициент рентабельности собственного капитала, рентабельность активов по чистой прибыли, оборачиваемость активов, ресурсовиддача, фондоотдача; надежность - показателями финансовой устойчивости; живучесть - реальным уровнем чистого дохода, реальным уровнем финансовых инвестиций, уровнем использования инвестиционных ресурсов, уровнем инновационного развития, коэффициентом оборачиваемости собственного капитала; мотивированность - показателями текучести кадров, коэффициентом оборота по приему персонала на работу, рентабельностью персонала, производительностью труда персонала, уровнем социальной защищенности персонала, темпом роста средней заработной платы. С помощью метода анализа иерархии Саати определены весовые коэффициенты составляющих компонентов, обеспечивающих гармоничность структуры промышленного предприятия. С целью обоснования стратегии развития жизнеспособности промышленного предприятия предложено использовать сценарное моделирование, в основу которого положено изменение приоритетности (весовых коэффициентов) составляющих параметров интегрального показателя жизнеспособности предприятия и использования качественных эконометрических моделей. Предложено определять оптимальную стратегию развития предприятий промышленной отрасли в зависимости от уровня жизнеспособности в условиях риска на основе теории игр.